Квиток за мільярд: скільки автобусів, тролейбусів і трамваїв купить Київ у 2017 році

logo


У поточному році Київ має намір продовжити подальшу модернізацію громадського транспорту. У планах столичної влади купити автобусів, тролейбусів і трамваїв на суму близько 3,3 млрд гривень.

Масштабна закупівля є наслідком переорієнтації столиці з використання “маршруток” на великогабаритні автобуси, тролейбуси і трамваї для перевезення жителів і гостей столиці.

Колишні переможці

У 2017 році Київ продовжує активну модернізацію громадського транспорту. Як повідомили в департаменті транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації, в поточному році комунальне підприємство “Київпастранс” планує придбати 47 трамвайних вагонів, 80 тролейбусів і 100 автобусів. На кінець травня – початок червня припав пік проведення тендерів з їх закупівлі.

За даними системи ProZorro, в сукупності на закупівлю вищевказаної кількості транспорту Київ має намір виділити близько 3,3 млрд гривень. Одним з перших – 2 червня – “Київпастранс” розіграв два лоти у закупівлі нових тролейбусів на загальну суму 510 млн гривень. В рамках першого лота столичне підприємство мало намір купити за 318 млн гривень 60 тролейбусів довжиною не менше 11,9 метрів з низьким рівнем підлоги, а в рамках другого – за 192 млн гривень 20 тролейбусів довжиною не менше 18,5 метрів також з низьким рівнем підлоги.

В рамках першого лота проявили зацікавленість брати участь в конкурсі 4 компанії, з яких КПТ допустив до аукціону тільки три – “Янікс”, “МАЗтранссервіс” і “Богдан Моторс”. Тендерна пропозиція “СТГ Інженеринг” виявилася такою, що не відповідає умовам тендерної документації, тому цю фірму не допустили до торгів. Разом з тим, після невеликого торгу під час аукціону “Богдан Моторс” був визнаний переможцем. Компанія погодилася поставити свою продукцію за трохи більш ніж 308,8 млн гривень. У боротьбі за другий лот хотіли взяти участь ті ж компанії, крім “Яніксу”.

Однак і в цей раз “СТГ Інженеринг” не допустили до тендеру. Лот розіграли між собою “МАЗтранссервіс” і “Богдан Моторс”. Переможцем знову виявився “Богдан Моторс”, який попросив за свій тролейбуси трохи більше ніж 191 млн гривень. Цього разу учасники тендеру не торгувалися між собою в рамках аукціону. Однак “МАЗтранссервіс” не залишився без замовлень від київської влади.

Трохи пізніше, 9 червня, відбулися торги по іншому тендеру на закупівлю громадського транспорту – Київ запланував закупити 100 автобусів за 535 млн гривень. Цей тендер також був розбитий на два лоти. В рамках першого Київ мав намір купити 70 автобусів довжиною не менше 11,9 метрів з низьким рівнем підлоги за 329 млн гривень, а другого – 30 автобусів довжиною не менше 18,5 метрів з низьким рівнем підлоги за 206 млн гривень.

За перший лот спробували поборотися вже знайомі компанії – “Богдан Моторс”, “СТГ Інженеринг” і “МАЗтранссервіс”. Однак “СТГ Інженеринг” не допустили до тендеру, в результаті чого лот між собою розіграли два інші учасники. Після невеликих торгів в рамках аукціону переможцем стала компанія “МАЗтранссервіс”, яка попросила за 70 автобусів трохи більше 323,8 млн гривень. За другий лот також спробували поборотися три компанії – “СТГ Інженеринг”, “МАЗтранссервіс” і “Авто-регіон”.

Традиційно, “СТГ Інженеринг” не допустили до торгів. В результаті боролися за перемогу в лоті дві інші компанії. Трохи поторгувавшись, переможцем було визначено компанію “МАЗтранссервіс” – вона поставить 30 автобусів за трохи менше ніж 205 млн гривень. Примітно, але схожа історія із закупівлями громадського транспорту сталася і торік.

Тоді київські тендери із закупівлі тролейбусів і автобусів розіграли між собою ті ж “Богдан Моторс” і “МАЗтранссервіс”. Прес-секретар корпорації «Богдан» Сергій Красуля позитивно оцінює проведені в цьому році тендери із закупівлі громадського транспорту.

“По-перше, вони проводяться все більш відкрито і справедливо. По-друге, радує те, що тендери були проведені в першій половині року, що дозволить виробникам встигнути виконати контракти з постачання транспорту до кінця року, – розповідає він. – Раніше закупівля оголошувалася в кінці року, що не давало можливості виробникам встигнути вчасно здійснити поставку техніки.

Для виконання тендеру необхідно кілька місяців – укласти сам договір з мерією, отримати передоплату, замовити комплектуючі, отримати їх і зробити саму техніку”. Разом з тим Красуля звертає увагу і на негативний аспект.

“На мою думку, в разі закупівлі громадського транспорту за гроші платників податків необхідно віддавати перевагу вітчизняному виробнику, а не віддавати контракт іноземним компаніям”, – вважає він.

Дорогі трамваї

Але найбільший куш в цьому році поки так і не був зірваний. В кінці травня “Київпастранс” мав намір закупити за приблизно 1,95 млрд гривень 40 трамвайних вагонів з довжиною більше 26 метрів. Однак тендер так і не відбувся, оскільки компанія допустила до участі тільки одного учасника – польську компанію Pojazdy Szynowe Pesa Bydgoszcz Spółka Akcyjna. Вона погодилася поставити свою продукцію за трохи більше 1,84 млрд гривень.

Українська компанія “Татра-Юг” спробувала оскаржити умови тендеру в Антимонопольному комітеті. Але через пізнє звернення, відомство відхилило скаргу відповідального підприємства. В результаті через те, що до торгів була допущена лише одна фірма, тендер був скасований.

В результаті “Київпастранс” знову оголосив тендер на закупівлю трамвайних вагонів. Аукціон має відбутися 7 серпня. Заступник генерального директора українського виробника трамваїв “Татра-Юг” Інеса Кердівара каже, що її компанія звернулася в “Київпастранс”, щоб покупець змінив деякі умови тендеру, які, на її думку, є дискримінаційними. “Зокрема, таким ми вважаємо вимогу поставити трамваї до кінця 2017 року.

Жоден виробник в світі, за винятком того, що має у себе на складі готові трамваї, не зможе зробити за три-чотири місяці відразу 40 вагонів. Швидше за все, в рамках цього тендеру в Київ хочуть поставити трамваї, які мали бути закуплені для Москви”, – зазначила Кердівара.

“Мабуть, під умови тендеру на закупівлю 40 трамваїв майже «ідеально» підпадає продукція Pesa. Кілька років тому Москва уклала з цією компанією договір на поставку 120 трамваїв, однак закупила лише 90, – розповідає експерт транспортного ринку Олександр Кава. – Але на заводі у Pesa були готові близько 20 трамваїв для Москви. Оскільки Києву треба терміново поповнювати парк вагонів, а виробництво великої партії може зайняти кілька років, то зараз Києву доводиться брати те, що є на ринку”.

Крім зміни термінів поставки, “Татра-Юг” попросила знизити рівень низькопідлоговості зі 100% до 70%. “Для прикладу, вся Північна Америка зараз закуповує 70% з низькопідлогові вагони. Нам відмовили. Водночас, абсолютно всі вимоги конкурента щодо київського тендеру – компанії Pesa – були задоволені. В результаті ми не змогли взяти участь в першому тендері, який був в підсумку скасований через наявність лише одного учасника. Правда, і при повторному оголошенні тендеру наші вимоги не врахували”, – говорить Кердівара.

Олександр Кава зазначає, що продукція Pesa досить хорошої якості і модель 71-414 “Фокстрот”, запропонована Києву, не виняток. “Але разом з тим, якщо Київ планує використовувати вагони “Фокстрот” на Правобережній швидкісній лінії, то є великі зауваження до цих типів вагонів, – каже він. – По-перше, трамвай “Фокстрот” малуватий по місткості для цієї лінії.

По-друге, в ньому дуже мало дверей, що ускладнює посадку-висадку пасажирів і змушує трамвай довше стояти на зупинках. Тому Києву варто було б замовляти трамваї довжиною не 26 метрів, а 34-40 метрів з великою кількістю дверей.

Крім того, Києву необхідно перейти на закупівлю для цієї лінії трамваїв з дверима по обох сторонах вагона і двома кабінами управління. На цій лінії немає запасних кілець, тому в разі аварії на суміщеній з автомобілями ділянці лінії, по суті, зупиняється вся лінія. Використання двосторонніх вагонів могло б дозволити уникнути цих проблем і в екстрених ситуаціях здійснювати оборот трамваїв на станції “Площа Перемоги”.

На думку Кави, закупівля ще 40 вагонів Pesa на додачу до наявних вагонів “Фокстрот” і трамваїв “Електрон” дозволить відмовитися від експлуатації на лінії швидкісного трамвая чехословацьких трамваїв “Татра” і українських “Татра-Юг”. “Їх можна буде перевести на інші трамвайні маршрути Києва. Ці трамваї можна було б використовувати на маршрутах по вул Дегтярівській і бул Лепсе, де в разі модернізації колій можна було б істотно підвищити швидкість трамваїв, які, по суті, йдуть по виділеній лінії.

Те ж саме можна було б здійснити на маршруті на лінії, яка йде по вулиці Фрунзе на Куренівку”, – вважає він. Правда, зовсім без нових трамваїв Київ в цьому році не залишиться. Крім тендеру на закупівлю вищевказаних 26-метрових трамваїв, минулого тижня столиця також провела тендер із закупівлі 30-метрових трамваїв. “Київпастранс” планував закупити 7 трамвайних вагонів за 301 млн гривень. В аукціоні взяли участь дві компанії – “Електронтранс” і “Торговий дім УКВЗ-Україна”.

Переможцем став “Електронтранс”, який скинув від заявленої суми трохи менше десяти тисяч гривень.

Переходимо на великий формат

Закупівля нових великих тролейбусів, автобусів і трамваїв є продовженням тенденції переходу Києва на рухомий склад великої та особливо великої місткості.

Як повідомили в департаменті транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації, якщо в 2011 році в Києві число маршрутів, на яких працювали маршрутки, становило 264, то в минулому році їх було вже тільки 167. При цьому в 2017 році вищевказане число продовжувало скорочуватися. Після того як в 2016 році “Київпастранс” закупив 50 автобусів МАЗ, 26 тролейбусів “Богдан” і 11 трамваїв Pesa Bydgoszsz і “Електронтранс”, в поточному році Київ закрив ще 16 маршрутів, на яких працювали маршрутки і які повністю або частково дублювали маршрути пасажирського транспорту загального користування.

Олександр Кава вважає, що закупівля нової техніки надасть помітне поліпшення якості обслуговування пасажирів тільки в разі, якщо вона піде на поповнення парку, а не, як це часто бувало раніше, заміну старого транспорту новим. “Києву необхідно нарощувати число одиниць муніципального парку, а не як раніше робилося – одночасно з закупівлею нових одиниць списувалося багато застарілих автобусів і тролейбусів, які ще можна було експлуатувати. Якби не було виведення старого транспорту, в Києві можна було б додатково відкрити 4-5 нових маршрутів громадського транспорту в минулому році”, – говорить він. При цьому в поточному році киян чекають не тільки нові тролейбуси, автобуси і трамваї, а й методи оплати за проїзд в них.

Уже в найближчому майбутньому в київському громадському транспорті планується введення електронного квитка. Нагадаємо, закон, який дозволяє ввести нову форму оплати за проїзд, прийняла Верховна Рада торік. За словами заступника голови Київської міськдержадміністрації Миколи Поворозника, електронний квиток планується ввести на всіх видах громадського транспорту Києва до кінця року. Це дозволить оптимізувати облік пасажирів і змінити підходи до оплати проїзду, впевнені в мерії.

На цьому тижні в Київській міськдержадміністрації можуть пройти переговори з однією з корейських компаній, яка може допомогти Києву з впровадженням електронного квитка.

Рейтинг популярності матеріалу «Квиток за мільярд: скільки автобусів, тролейбусів і трамваїв купить Київ у 2017 році» на Finance.UA — 2.0



Читайте также: