Керівник Сумського кластеру LNZ Group: Для свого елеватора нам довелось працівників переманювати від сусідів

logo


Для чого «насіннєвій» компанії будувати «маршрутний» елеватор, як на практиці працює система «аграрних» дотацій, і чи варто аграріям боятись сплеску продажу ріллі, розповів керівник Сумського кластеру LNZ Group Сергій Бондаренко.

журналіст Agravery.com

Наприкінці червня компанія LNZ Group оголосила про запуск першої черги свого нового елеватора в місті Білопілля Сумської області. Зараз зерносховище має потужність у 44 тисяч тон одночасного зберігання зерна, може перевалити за добу 4 тисячі тон зерна і так завантажити «маршрут» у 54 вагони-хопери. Подібних об’єктів в Україні буквально півсотні. До кінця 2018 року в LNZ Group планують запустити другу чергу Білопільського елеватора, потужність якого виросте до 77 тисяч тон одночасного зберігання зерна. Загалом на реалізацію всього проекту сумарно витратять $15 мільйонів, що стане однією з найбільших за останні декілька років інвестицією в аграрний сектор Сумщини.

Основним бізнесом групи компаній LNZ Group вважається виробництво насіннєвого матеріалу кукурудзи, соняшнику, сою, пшеницю, горох і ячмінь. Окрім того, LNZ Group також вирощує зернові та утримує 6 тисяч поголів’я ВРХ. Всього до LNZ Group входить 33 агрофірми, а також спеціалізований завод з виробництва кукурудзи, багатофункціональний завод з виробництва насіння пшениці, ячменю, гороху, сої, соняшник, два елеватори в Черкаській і Сумській областях, 5 логістичних центрів і власний митний склад

Чому невигідно користуватись елеваторами конкурентів, як підбирати кадри для своєї агрофірми, і чи влаштовує селян виплата орендної плати через банківську карту, на зустрічі із журналістами говорив керівник Сумського кластеру LNZ Group, генеральний директор «Агрофірма Вікторія» Сергій Бондаренко.

 

ТОВ «Агрофірма «Вікторія»  — базове господарство LNZ Group на Сумщині. До складу цієї агрофірми входять 7 підприємств, які ведуть господарську діяльність на території Білопільського, Буринського, Роменського і Недригайлівського районів Сумської області. Обробляє близько 30 тис. га сільськогосподарських угідь. На тваринницьких фермах утримується 2,5 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі близько 1 тис. корів дійного стада. Постійний колектив АФ «Вікторія» налічує 250 працівників. Ще стільки ж підприємство наймає на сезонні сільськогосподарські роботи. 

Читайте також: Завод «Ензим»: Про мікробів на чистоту

Про побудову елеватора у Білопіллі

Будувати елеватор у Білопіллі ми почали в кінці 2016 року. До цього часу ми мали тільки напольний склад на 100 тисяч тон одночасного зберігання зерна. Наші конкуренти в регіоні побудували елеватори у першу чергу для задоволення своїх потреб – наприклад, елеватори Ukrlandfarming повністю зайняті зерном компанії. Обладнання державних елеваторів застаріло, і не дає належної якості зберігання зерна. Звісно, до сьогодні ми користувались елеваторами інших компаній. Але класти зерно у такі сховища ми могли лише за чітко визначеним графіком. Свій елеватор дає нам можливість бути незалежними та оперативніше відвантажувати зерно на експорт до портів. Наш елеватор зможе відвантажити маршрут у 54 вагони за 24 години, саме таким сховищам УЗ в першу чергу подає рухомий склад. Але щоб не залежати від вагонного парку залізничників, LNZ Group придбала 108 власних зерновозів. Половина з них базуватиметься на Сумщині, половина – на Черкащині.

Свій елеватор дозволяє ще й знизити втрати зерна при зборі врожаїв, які ніхто не обліковує, як правило. Також  оптимально розташовувати техніку для польових робіт, своєчасно підготувати грунт для майбутнього врожаю.

Зберігати зерно на елеваторі зможуть також інші аграрні компанії. Будемо приваблювати цінами на послуги та умовами. Кількість елеваторів на Сумщині, що можуть вантажити маршрут у 54 зерновози, можна порахувати на пальцях однієї руки. Працювати із вагонами будемо на станціях Білопілля та Миколаївка, на які не поширюються обмеження «Укрзалізниці» по відвантаженню зерна.

«Ваговий» та «габаритний» контроль за аграріями на автошляхах

Ми вивозимо зерно виключно власним автотранспортом. При вивозі зерна на елеватори ми не перевищуємо ліміт у 20 тон вантажу, при вивозі зерна із поля ми не завжди можемо виміряти вагу автомобіля із товаром.

Автори правил дорожнього руху, що обмежують пересування агротехніки автошляхами, не розуміють, що таке сільгосптехніка, як з нею працювати і як її розбирати для перевезення. На мою думку, аграріям потрібно видавати спецдозволи на сезон, вони не можуть одразу передбачити погодні умови, і запланувати рух агротехніки, як цього фактично вимагає законодавство. Порушення у цьому випадку неминучі.

Читайте також: Габарити для села, або чому тракторам не дозволяють вештатися шляхами

Кадрові проблеми

На елеваторі у Білопіллі працює 60 працівників, переважно технічний та інженерний штат. Ми намагаємось будувати графік роботи та відпусток так, щоби після закінчення сезону польових робіт наші працівники не йшли оформлюватись на біржу праці. Працівників шукаємо і серед студентів Сумського національного аграрного університету. Втім, нам підходить лише один з десяти студентів, що приходять на практику по рослинництву. По тваринництву ситуація ще складніша — студенти йдуть вчитись на ветеринарів, але взагалі не хочуть працювати по спеціальності. 40% наших співробітників задіяні у тваринництві, що дає мінімальний  прибуток. Тому тваринництво для нас – це скоріше соціальний проект.

Земельні відносини

Кому були потрібні гроші, то давно продав свій пай. Тому не думаю, що після зняття земельного мораторію станеться сплеск продажу ріллі. Втім, спочатку потрібно сформувати правила гри, а потім уже відкривати ринок землі. На сьогоднішній день орендна плата у нас 10% від нормативно-грошової оцінки землі. Ми взагалі відійшли від готівкових платежів або виплати натурою. Оформили кожному пайовику банківську карту, на яку нараховуємо кошти. При цьому людина має право вибору – вона може прийти до нас, придбати за ті ж гроші зерно або інші потрібні собі ресурси для підсобного господарства. Якщо не сподобається – обрати іншого продавця.  

Читайте також: Незваний гість: чи потрапить пташиний грип з Росії в Україну?