Як завдяки запровадженню енергоменеджменту українські міста змогли зменшити витрати на енергію

logo


Окремі міста України змогли зменшити свої витрати на енергію завдяки запровадженню енергоменеджменту.

Зокрема, серед міст з 25 тисячним населенням значних успіхів у енергозбереженні та зменшенні викидів СО2 досягли Долина (Івано-Франківська область) і Жовква (Львівська область), а з 50 тисячним населенням – Вознесенськ (Миколаївська обл.) та Миргород (Полтавська обл.), з обласних центрів можна виділити Львів, Вінницю, Луцьк, Житомир, пише Eco town. 

Так, Долина змогла повністю відмовитися від використання централізованого опалення. З 2007 року міській владі вдалося залучити близько 50 млн євро європейських інвестицій на реалізацію проектів з енергоефективності, що дозволило перевести більшу половину бюджетних закладів на використання альтернативних джерел енергії та утеплити значну частину житлових будинків.

У 2016 році Долина стала першим містом у Східній Європі, яке отримало сертифікат відповідності енергоефективного менеджменту європейського зразка. Наразі у місті триває реалізація проекту спрямованого на зменшення викидів СО2 у багатоквартирному житловому секторі, на який Європейська комісія виділила грант у розмірі 772,6 тисяч євро.

Невеличкому містечку Жовква на Львівщині вдалося значною мірою відмовитися від використання газу для опалення. В рамках проекту, загальною вартістю 860 тисяч євро, з яких 700 тисяч євро виділив ЄС, а решту необхідних коштів – міський та обласний бюджети, було придбано твердопаливні котли, які працюють на відходах деревообробки: трісці та тирсі. Як результат, за два роки Жовкві вдалося зекономити майже 7 млн гривень для міського та районного бюджетів.

 

За європейської підтримки місту вдалося замінити 4,7 км теплових мереж, у деяких житлових будинках встановити індивідуальні теплові пункти, які дозволяють постійно, в автоматичному режимі, контролювати температуру. На додачу, триває утеплення дитячих садків.

Місто Миргород, яке є учасником «Угоди мерів» з 2012 року, нещодавно отримало грант у 1 млн євро від Європейської комісії на запровадження енергоощадних заходів: модернізацію котельні (встановлення нового котла на біомасі), будівництво тепломережі, проведення комплексної термомодернізації одного з дитячих садочків. 75 % коштів на реалізацію проекту виділить ЄС, решту витрат профінансує міський бюджет.

Міста Чернігівщини особливо похвалитися успіхами у підвищенні енергоефективності не можуть. У 2015-2016 роках у місті Мена був реалізований проект із модернізації вуличного освітлення. Торік у Чернігові розпочали підготовку проекту «Розробка та обґрунтування плану розвитку та шляхів підвищення ефективності громадського електротранспорту», який передбачає залучення кредиту Європейського інвестиційного банку для удосконалення міського тролейбусного парку.

Протягом наступних трьох років Європейський інвестиційний банк профінансує термореконструкцію 29 об’єктів Чернігівського національного технологічного університету, які знаходяться у 9 приміщеннях.

За оцінками експертів, впровадження енергетичного менеджменту найбільше підвищує енергоефективність. «Досвід українських міст доводить, що енергетична незалежність і зменшення шкідливого впливу на навколишнє середовище досягається підвищенням рівня енергоефективності, – зауважує Андрія Кирчів. – Успішні енергоефективні міста об’єднує політична воля на рівні міських голів».

Зараз активно піднімається питання щодо закріплення інституту енергетичного менеджменту на законодавчому рівні, зокрема, навесні Кабінет міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження плану заходів із впровадження систем енергетичного менеджменту в бюджетних установах», додає експерт.

«Ідею запровадження енергоменеджменту у містах підтримує Державне агентство з енергоефективності, яке спільно з Проектом USAID «Муніципальна енергетична реформа в Україні» цього року розробило для місцевої влади узагальнене Положення про впровадження системи енергетичного менеджменту в бюджетних установах, – каже він. – Поки що такі документи мають рекомендаційних характер».

Ключовим для створення стратегій енергетичного розвитку міста є запровадження посади енергетичного менеджера, наголошують експерти. Здебільшого цю посаду обіймають молоді спеціалісти з технічною освітою, які оцінюють наявні проблеми, проводять моніторинг міських енерговитрат та пропонують шляхи енергоощадності.

Спочатку запровадження посади енергетичного менеджера, яка не була передбачена штатним розписом міст та потребувала додаткових видатків з бюджету, було проблематичним. Однак це не зупинило справжніх ентузіастів.

Наприклад, у місті Долина (Івано-Франківська область) енергоменеджер перші півроку працював на волонтерських засадах. За цей час, завдяки роботі спеціаліста, місту вдалося зменшити видатки на енергопотреби бюджетних установ на 15-20 %, що переконало міську владу у необхідності запровадження такої посади на постійній основі.

Примітно, що реформа енергетичного сектору, одним із головних завдань якої є ефективне використання енергоресурсів та альтернативних джерел енергії, розпочалася в Україні в 2015 році. З того часу було схвалено ряд необхідних законів, фактичне впровадження яких потребує додаткових підзаконних актів та відповідного фінансування.

У 2007 році в Україні була створена Асоціації «Енергоефективні міста України» (АЕМУ), першими членами якої стали Львів, Кам’янець-Подільський, Бердянськ, Славутич.

«Поїздка до Ірландії на з’їзд Асоціації «Energy Cities» у 2008 році справила на мене надзвичайне враження, – розповідає Володимир Гаразд, міський голова Долини та Президент Асоціації «Енергоефективні міста України» (АЕМУ). – Поспілкувавшись з мерами європейських міст, які на той час вже декілька років серйозно працювали у сфері охорони довкілля та енергозбереження, я зрозумів, наскільки цей напрямок є цікавим та які він дає можливості, щоб зменшити загрози, що стоять перед містами».

Найбільшу підтримку містам, що зацікавилися питанням енергоефективності, надали міжнародні програми допомоги, зокрема, європейська ініціатива «Угода мерів», яку у 2008 році започаткували європейські міста для підвищення конкуренції на ринку енергоносіїв, зокрема, за рахунок використання альтернативних джерел енергії, та сприяння зниженню цін для споживачів.

В рамках Угоди міста учасники взяли на себе добровільні зобов’язання до 2020 року скоротити викиди СО2 на 20 % або на 30 % до 2030 року, а також проводити роз’яснювальну роботу серед населення, аби громади допомагали впроваджувати заходи з енергоефективності та зменшення шкідливих викидів.

Зараз Угода об’єднує понад 7,5 тис. муніципалітетів у всьому світі, зокрема, в Україні до неї приєдналися вже понад 160 учасників, з яких 82 склали план дій і дотримуються його виконання.

 

Примітно, що реформа енергетичного сектору, одним із головних завдань якої є ефективне використання енергоресурсів та альтернативних джерел енергії, розпочалася в Україні в 2015 році. З того часу було схвалено ряд необхідних законів, фактичне впровадження яких потребує додаткових підзаконних актів та відповідного фінансування.

У 2018 році Держбюджетом на енергоефективність передбачено 2 млрд гривень, що у 2,5 рази більше у порівнянні з минулим роком. При цьому раніше уряд планував виділити лише 800 млн гривень. 

Джерело: ecotown.com.ua