Інвестори бояться Україну, як чорт ладану

logo


Сьогодні всі говорять, про те, що важливо підвищувати інвестиційний клімат в країні, адже саме він – запорука здорової економіки.  Однак, за привабливістю податкової системи ми взагалі займаємо одне з останніх міст в світі: 133 з 138 (за даними Global Competitiveness Report 2016-2017). Про яке покращення життя може іти тоді мова? Адже, без інвестицій не збільшити виробництво, відповідно, й звідки тоді візьмуться робочі місця і гідні зарплати, опісля — пенсії. Це ж все ланцюгова реакція. А за статистикою обсяг іноземних капітальних інвестицій в Україну в січні-червні 2017 року склав 2 млрд 343,8 млн гривень, що в 1,9 рази менше, ніж за аналогічний період 2016. Такі дані без урахування окупованого Криму і Донбасу оприлюднила Державна служба статистики. В чому ж справа? Давайте розбиратися, адже окрім вітчизняних експертів, про це пишуть й іноземні фахівці. Наприклад, днями за кордоном з’явилась цікава стаття Ukraine: War on investors, яка, на нашу думку, цілком пояснює всі причини, чому іноземні гроші ніяк не прийдуть в країну, і чому іноземні інвестори бояться Україну, як чорт ладану.

«Ukraine: War on investors»

Колін Стівенс, у своїй статті «Ukraine: War on investors», пише про те, що нещодавно в столиці України, в Києві, відбувся черговий з’їзд Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ. І зазначає, що це особлива установа для партнерства між Європою та країнами Східної Європи. Під час якої, обговорювалися питання свободи слова, кібербезпеки, безробіття та дискримінації у Східній Європі.  Журналіст європейського видання зазначив, що Україна є найбільшою країною в Європі, яка має величезний потенціал для розвитку, але, яка застрягла в умовах постійної економічної кризи. В статті зазначаються проблеми, які виникають на шляху інвесторів. По-перше, це проблема безпеки; по-друге, трагічна ситуація із захистом прав та приватної власності; по-третє, часті випадки вилучення бізнесу та рейдерські захоплення, що відлякують міжнародних інвесторів від українського ринку.

Рейдерські захоплення – типові речі в Україні

Автор статті, ділиться своїми емоціями щодо почутого і розповідає про трагічну справу з українською компанією «TOMAK». В тексті зазначається, що ця компанія має більш ніж 70 років історії як машинобудівне підприємство, яке виробляло відомі торгівельні автомати. Після 1991 року підприємство продовжувало працювати, розробляючи та виготовляючи різні автоматичні пристрої. Прагнучи розвитку, компанія співпрацювала з австрійським «Erste Bank», але після кризових процесів 2013 року банк покинув  Україну, а позика «TOMAK» та кредитний портфель усіх іноземних інвесторів були передані до місцевого «FIDOBANK».

І тоді сталося найтрагічніше. За допомогою складних корупційних та шахрайських схем та зв’язків із силовими структурами (за словами експерта, це була змова власника «ФІДОБАНКУ» та представників Генеральної прокуратури), практично всі активи в Томака були відібрані та передані афілійованій компанії «Вайт Енерджі», яка безпосередньо пов’язана з банком. До речі, для власника «FIDOBANK» — це не перша поява в пресі в скандальному світлі, оскільки вже були висунуті твердження про серйозне шахрайство, пов’язане з ним, що призвело до банкрутства «FIDOBANK» і, як наслідок, виплати депозитів.

Такі випадки, лише частішають

Також, в статті наводиться ще один приклад: інцидент у Львові, де рейдери намагалися викрасти торгово-розважальний комплекс «Victoria Gardens» в своїх інвесторів — британської компанії «Globcon Limited», використовуючи підкуп державного реєстратора та підробку документів.

Невідомі люди погрожували працівникам підприємства з деякими предметами, які виглядали, як холодна зброя, а також вимагали, щоб директор надавав усі корпоративні печатки та документи. На щастя, в цьому випадку інвесторам вдалося захистити свої права власності в судовому процесі.

Результат справ

Тому, що ми отримуємо в результаті? Зниження обсягу залучених іноземних інвестицій в економіку країни і цілий ряд проблем. Основні з яких: неналежно розвинений механізм захисту прав власності; несприятливий фіскальний простір; низька ефективність ринків товарів і послуг, недовіра з боку інвесторів, тощо. Зниження обсягу залученого іноземного капіталу потрібно припинити, але для цього потрібно багато чого зробити. Бо саме за допомогою інвестицій відбувається не тільки піднесення економіки, а й підвищення добробуту населення.

Якщо дивитися на досвід Китаю, Польщі, Турції, Грузії, Сінгапуру та інших країн, які зробили швидкі економічні реформи та залучили величезні суми інвестицій в економіку, то в цих країнах створювали інфраструктуру і добре сплановані промислові зони, надавали фінанси для розвитку промисловості, ІТ-технологій, податкові та експортні пільги. Найбільш важливим було проведення розумної макроекономічної політики і встановлення сприятливого економічного клімату в державі. А ми і далі продовжуємо котися вниз, і вже досягли «значних результатів»: наприклад, за рівнем розвитку економіки (ВВП на душу населення) ми відстаємо від ЄС вже в 5 разів, тоді як в 1990 році це розходження було вдвічі меншим. В цих умовах рух за інерцією – вирок економіці країни. Без створення сприятливого інвестиційного клімату, нічого не зміниться. Адже, умови для бізнесу мають стати не то що такими ж як в країнах-сусідів, а кращими. Для того, щоб вільний капітал, «пішовши» звідкись, прийшов саме в Україну.

А сьогодні ж маємо, що маємо: психологічний тиск, погрози, підробка документів, корупція судової гілки влади, підкуп та тиск силових структур – це все, що створює умови для рейдерських атак, захоплення і перерозподілу власності за «рамками закону». Ось така реальність в Україні, що відверто лякає та відштовхує європейських інвесторів, які звикли жити за правилами та за законом. Їх просто шокує, як в центрі Європи  і досі можуть відбуватися подібні явища.

Іван Правдін