Імпорт енергоресурсів обумовлений багаторічною ціновою дискримінацією українських виробників — експерт

logo


Виходом із кризової ситуації експерт вбачає в концентрації зусиль на стимулюванні власного видобуткуУкраїна все більше сповзає в залежність від імпортних поставок енергосировини, фактично інвестуючи гроші споживачів в економіки інших країн. І чим вища ціна на зовнішніх ринках, тим більше українці за це платять, — таку думку висловив засновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук в статті, опублікованій ресурсом «Новое время.

Засновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук 

Засновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук 

Україна все більше сповзає в залежність від імпортних поставок енергосировини, фактично інвестуючи гроші споживачів в економіки інших країн. І чим вища ціна на зовнішніх ринках, тим більше українці за це платять, — таку думку висловив засновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук в статті, опублікованій ресурсом «Новое время. Бизнес».

«У 2016 році імпорт газу обходився нам в $2,2 млрд, імпорт вугілля вимив $1,5 млрд, імпорт нафтопродуктів — $3,3 млрд, імпорт ядерного палива — $0,6 млрд. Так, в цілому на імпорт пішло $7,6 млрд або майже 200 млрд грн. У 2017 році загальна сума імпортних витрат зросте на 15-20% і складе не менше $9 млрд, оскільки на світових ринках зросли ціни. Закономірно, що це істотно порушує зовнішньо-економічний баланс і негативно впливає на стабільність національної валюти», — констатує автор.

Виходом із кризової ситуації експерт вбачає в концентрації зусиль на стимулюванні власного видобутку шляхом ліквідації цінової дискримінації українських виробників.

«Разом з появою ринку повинна «канути в Лету» вбивча для енергетики практика цінової дискримінації українських видобувачів. На жаль, з року в рік, від однієї політичної партії до іншої, від виборів до виборів «кочував» популізм, який стверджував думку про низькі тарифи на енергоносії. В результаті це призвело до поступового занепаду добувної галузі України і залежності від імпорту енергоресурсів», — пише він.

На думку Юрія Корольчука, ринкова ціна на енергоресурси може стати поштовхом для приходу великих інвестицій у видобувні галузі.

«Відсутність конкуренції і ручне регулювання тарифів насправді має примарний зв’язок із соціальним захистом населення. У реальному житті це більше консервує олігархічний формат енергетики. Досвід показує, що інвестори не зможуть прийти в країну з неринковим регулюванням цін», — підкреслює експерт.

Згідно з даними агентства Top Lead, Україна імпортує 27% вугілля, 33% природного газу, 77% нафтопродуктів і 100% ядерного палива.

Розпорядженням від 18 серпня 2017 № 605-р Уряд схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». Стратегією передбачається до 2020 року реалізувати перший етап енергореформи: імплементувати Третій енергопакет ЄС, створити повноцінні ринки газу та електроенергії, інтегрувати українську енергосистему з європейською ENTSO-G.

У 2016-у році Кабмін і НКРЕКУ зробили кілька кроків, спрямованих на вирівнювання ціни українських та імпортних енергоресурсів. 3 березня 2016 року НКРЕКУ прийняла постанову №289 в якій вартість вугільної складової в ціні електроенергії обчислюється на основі індексу API2 найбільшого європейського вугільного хаба ARA (Роттердам, Нідерланди). У квітні того ж року Кабмін прийняв постанову №315, якою прив’язав оптову ціну газу до німецького хабу «NetConnect Germany» (Дюссельдорф, Німеччина) та витрат на його транспортування до українсько-словацького кордону.

Як повідомлялося, Національне антикорупційне бюро України вивчає законність прив’язки ціни енергетичного вугілля до європейського індексу (формула «Роттердам +»). У свою чергу, з ініціативи НКРЕКУ, незалежний аудит рішень енергетичного регулятора проводять експерти Європейського Енергоспівтовариства. За прогнозами глави секретаріату Енергоспівтовариства ЄС Янеза копача висновки експертів будуть готові до кінця 2017 го року.



Читайте также: