Фінансування апарату президента, Верховної Ради та силових структур збільшене

logo


Перевагою державного бюджету на 2018 рік є те, що його ухвалили раніше, ніж 31 грудня, відзначають експерти. Втім, і зауважень до головного фінансового документу вистачає. Наприклад, економіст Володимир Дебой зауважує, що місцеві бюджети отримають недостатньо коштів, тож не зможуть повноцінно виконувати свої функції в рамках децентралізації. А політичний експерт Валерій Клочок вважає, що економічного розвитку годі чекати, доки бюджет не отримує необхідні йому надходження з податків.

Pop-out player

Держбюджет 2018 року є ксерокопією цьогорічного кошторису, і надалі в доходній частині уряд робить ставку на ПДВ та імпорт, зазначає голова Комітету економістів України Андрій Новак. Основною перевагою цього документу експерт називає відсутність політики «затягування поясів».

«Передбачається хоч якесь зростання соціальних платежів, зарплат, пенсій, звичайно, це все в межах інфляції. А найголовніше розчарування, що й надалі немає справжньої децентралізації, яка має полягати в децентралізації податків, тобто доходної частини. В проекті бюджету на наступний рік і надалі 80% доходів, тобто податків напряму йдуть в центральний бюджет. І, відповідно, тільки 20% доходів залишається в місцевих бюджетах. Тобто зберігається гіперцентралізована бюджетна система», – констатує він.

Цей недолік кошторису відзначає і економіст Володимир Дебой. За його словами, розподіл фінансів неспівмірний із тим, як в рамках політики децентралізації розподіляються повноваження, що може спричинити дефіцит місцевих бюджетів.

Будуть нести відповідальність місцеві громади, але коштів для них не буде. І це досить страшна і напружена ситуація

«Будуть нести відповідальність місцеві громади, але коштів для них не буде. І це досить страшна і напружена ситуація для міст, обласних центрів, об’єднаних громад і так далі. Серед них кошти на профтехосвіту, на пільгове перевезення громадян, фінансування соціальних програм, і цих коштів фактично не буде вистачати», – перерахував Дебой в ефірі «Ранкової Свободи».

З іншого боку, Дебой визнає, що цього року бюджет приймався більш дисципліновано, ніж зазвичай, коли це робилося в останню ніч року.

«Це затримувало прийняття всіх бюджетів, місцевих, бюджетів об’єднаних громад, обласних бюджетів, і вони приймалися досить швидким темпом перед Новим Роком», – нагадує він.

За словами народного депутата від «Самопомочі» та заступника голови комітету з питань бюджету Віктора Кривенка, уникнути прийняття бюджету «під ялинку» вдалося завдяки детальним попереднім обговоренням.

«Довгі дискусії були перед цим в бюджетному комітеті, було багато народних депутатів різних фракцій. Вчора ми закінчили десь о пів на четверту ночі засідання комітету, ось там було жарко. Тому вчора було легше, тому що доопрацьовували його півночі», – розповів він.

Загалом Кривенко оцінює бюджет як більш конструктивний, ніж минулорічний його аналог, проте зауважує, що не завадило б приділити більше уваги промисловому розвитку.

«46 мільярдів на дороги – це добре, але можна було закласти хоча б на пару мільярдів менше, але врахувати мою поправку до фінансування Експортно-кредитного агентства, яке вкрай потрібно для високотехнологічного розвитку компаніям-експортерам», – припускає нардеп.

Володимир Дебой більш критично оцінює кошторис на 2018 рік. Він нагадує, що 1,5-2% росту ВВП за 2017 року не дозволить владі виконати ті фінансові зобов’язання, які вона на себе взяла. Крім того, він звертає увагу на окремі статті видатків.

«Подивіться, наприклад, фінансування апарату Верховної Ради, апарату президента України, силових структур – воно збільшене і збільшене на ті ж 18-20%», – зазначає економіст.

Також невиправданим експерт вважає підвищення заробітної плати народних депутатів, ухвалене в той же вечір.

Це фактично ганьба в Раді, де є мільйонери і мільярдери. Зарплата простих людей вирівнюється: мінімальна і зарплата спеціаліста

«Це фактично ганьба в Раді, де є мільйонери і мільярдери. Разом із тим зарплата простих людей вирівнюється: мінімальна заробітна плата і зарплата спеціаліста, фахівця. Думаю, що люди це відчують наступного року», – прогнозує він.

Із Дебоєм погоджується політичний експерт Валерій Клочок. За його словами, основним чинником росту доходної частини бюджету стала інфляція. Реальний приріст бюджету дають податки, в основному – податок на додану вартість та податок на діяльність фізичних осіб-підприємців, пояснює Клочок.

На спецрахунках Державного казначейства заблоковано майже 15 мільярдів гривень приватного бізнесу

«Частка податку на додану вартість в бюджеті країни дуже велика і сягає майже 40% в різні роки. Це близько 400 мільярдів гривень цього року. І що сталося з цим податком на додану вартість? Міністерство фінансів ухвалює сумнозвісний наказ №567, яким спеціальною програмою мало змогу блокувати податкові накладні приватного бізнесу на спецрахунках. Лише за останні шість місяців на спецрахунках Державного казначейства було заблоковано майже 15 мільярдів гривень приватного бізнесу», – нагадує він.

Тож, доки українська влада не почне стимулювати створення робочих місць та стимулювати економіку, виділяючи кошти на реальний сектор економіки, реального збільшення надходжень до бюджету чекати не варто, підсумовує Валерій Клочок.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі



Читайте также: