Екологічні активісти закликали ЄБРР не фінансувати українські агрохолдинги

logo


Екологічні активісти закликали ЄБРР не фінансувати українські агрохолдинги

Активісти та представники місцевих громад прийшли до київського офісу Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), аби поскаржитись на діяльність його клієнтів-агрохолдингів в Україні. Учасники акції принесли з собою скриню зі скаргами, зокрема, на дії “Миронівського хлібопродукту” (МХП), а також влаштували інсталяцію з фотографій активістів, що мали сміливість виступити з громадянською позицією щодо цього агрохолдингу.

Активісти та члени громад вважають неприйнятним фінансування ЄБРР українських сільськогосподарських компаній, що у своїй діяльності не дотримуються європейських екологічних стандартів та нехтують правами місцевого населення. Зокрема, згідно до офіційних джерел, у Вінницькій та Черкаській областях птахофабрики є найбільшими забруднювачами після Ладижинської ТЕС та хімічного заводу.  Так, всі об’єкти “Вінницької птахофабрики” (підрозділ МХП) розміщені навколо Ладижина, який вже має Ладижинську ТЕС. У розташованому поруч селі Заозерне, попри вже існуючий золошлаковідвал і підвищенний фон викидів у повітря, планується збудувати бригаду курників та біогазовий завод. Ще одне село на Вінничині — Оляниця оточене 4 бригадами курників та комбікормовим заводом, до всього іншого, через село проходить весь транспорт Вінницької птахофабрики, через що тріскаються будинки місцевих мешканців.

Проте, МХП не планує на цьому зупинятись. На Вінниччині заплановано до 2022 року подвоїти виробництво. Наразі Вінницька птахофабрика складається з 12 бригад потужністю 1,5 млн курей разової посадки кожна. У той же час, птахофабрики від 85 тисяч бройлерів вже вважаються об’єктами підвищеної екологічної небезпеки.

“Ми хочемо, аби агрохолдинг дотримувався політики ЄБРР та стандартів ЄС щодо прав громад. ЄБРР слід вимагати від МХП виконання Екологічної та соціальної політики банку, Директиви ЄС про оцінку впливу на довкілля, Орхуської конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, а також дотримання найкращої галузевої практики”, — зазначила Владлена Марцинкевич, представник ГО “Екодія” та мережі “Бенквоч”. “Це означає, що МХП має оприлюднювати проектну документацію з власної ініціативи та на вимогу громадськості. ЄБРР слід забезпечити, щоб критично налаштовані представники громад не зазнавали тиску”, — додала вона.

Під час акції активістам таки вдалося поспілкуватися з представниками ЄБРР, які запросили їх на коротку зустріч до свого офісу. «Перший крок зроблено, чекаємо на подальші дії зі сторони банку.  Ми будемо пильно слідкувати, наскільки наші вимоги були почуті», — -зазначила Владлена Марцинкевич, представник ГО “Екодія” та мережі “Бенквоч”.

Інфоіндустрія



Читайте также: