Чого чекати від малої приватизації

logo


НВ Бізнес дізнався, чому закон Про приватизацію держмайна давно актуальний, як будуть проходити торги і хто може купити об’єкти малої приватизації

Український парламент 18 січня ухвалив законопроект №7066 Про приватизацію державного майна, який вводить нові правила продажу держмайна.

Новий закон спрощує процедуру приватизації малих об’єктів. Зокрема, закон поділяє об’єкти на групи малої та великої приватизації.

Перелік об’єктів малої приватизації затверджує Фонд держмайна, а комунальної власності – місцеві ради. До групи малої приватизації потрапляють гаражі, їдальні, невеликі підприємства та інші об’єкти нерухомості, більшість з яких занедбані. Продаж об’єкта малої приватизації повинен займати близько 4-5 місяців. При цьому збільшується термін для подачі заявок потенційних покупців з 20-45 днів до 20-180 днів.

Як продаватимуть

Об’єкти малої приватизації продаватимуть через інтернет-аукціони в ProZorro.Продажі з можливістю застосування класичного та голландського аукціонів при проведенні торгів.

Щоб аукціон відбувся, необхідно не менше двох учасників. Один учасник може отримати актив, тільки якщо пропонує вищу стартову ціну.

У Фонді державного майна розповіли, що об’єкти будуть продавати в три етапи. Перший раз об’єкт продаватимуть за принципом англійсного аукціону, тобто з підвищенням ціни. Якщо перший аукціон провалився, стартову ціну для повторного аукціону знижують на 25%.

Втретє актив виставляють на аукціон «зі знижкою» 50% від стартової ціни.

У Міністерстві економічного розвитку відзначають, що стартовою ціною для об’єктів малої приватизації буде їхня балансова вартість (вартість активів), якщо вона існує і не дорівнює 0. Якщо, балансову вартість об’єкта визначити неможливо, стартову ціну визначатимуть на підставі оцінки.

Що продаватимуть

У Фонді держмайна орієнтуються на продаж 335 об’єктів груп А, Д, Ж, які підлягають приватизації в 2018 році. Суму, яку повинні отримати від приватизації малих об’єктів, і якою буде стартова ціна об’єктів глава Фонду державного майна Віталій Трубаров не називає.

Зокрема, до групи А належать єдині майнові комплекси державних підприємств, їхніх структурних підрозділів, які можуть бути виділені в самостійні суб’єкти господарювання – юридичні особи. Також ці об’єкти, можуть бути передані в оренду або перебувати в процесі реструктуризації. Середньооблікова кількість робітників за звітний (фінансовий) рік на об’єктах групи А не перевищує 100 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) за такий період не перевищує 70 млн грн або вартості майна.

До групи Д, яка цього року також підлягає приватизації, належать об’єкти незавершеного будівництва: будівлі, споруди, передавальні пристрої, які не введено в експлуатацію, законсервовані об’єкти, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані.

Також у 2018 році планують продати об’єкти групи Ж. До цієї категорії належать соціально-культурного призначення, в тому числі разом із земельними ділянками державної власності, на яких вони розташовані.

Хто може купити

Купити такі об’єкти можуть як юридичні, так і фізичні особи, крім покупців з Російської Федерації. У сьогоднішньому законі цю вимогу до покупців з країни-агресора прописано не ідеально, говорить член Групи стратегічних радників з підтримки реформ в Україні, віце-президент Української академії корпоративного управління Андрій Бойцун. Крім того, закон блокує купівлю об’єкта, якщо покупець із Росії має навіть одну акцію в зарубіжній компанії або міжнародна компанія має «дочку» в Росії.

Гарантій продажу в цьому році всіх підприємств немає. За словами Бойцуна, новий закон повинен бути спочатку випущений парламентом, що може статися на початку лютого. Потім його має підписати президент. А потім уряд повинен ще прийняти нормативні документи, передбачені законом. З огляду на те, що цей процес займе кілька місяців, то приватизація за новим законом може початися тільки в травні-червні.

Бойцун каже, що новий закон відповідає на питання «як приватизувати», тобто встановлює нові правила приватизації. Він не відповідає на питання «що приватизувати» в тому сенсі, що він не скорочує списку підприємств, заборонених до приватизації. Для цього потрібно прийняти окремий закон, який скорочує цей самий список

Така недбалість у нашій країні вже не вперше, але наслідки її не вчать чиновників того, що час це – гроші, які втрачає країна.

Затяжна приватизація призводить до того, що підприємці передумують купувати підприємства через те, що вони з кожним роком стають збитковішими.

«Цукровий завод, який я хотів купити кілька років тому, але не зміг, тому що підприємство не підлягало приватизації, зараз потребує мільйонних вкладень», – говорить директор агрокомпанії Кищенці Корнеліс Хузінха.

Також бізнесмен додає, що купувати такі підприємства будуть лише в тому випадку, якщо держава віддаватиме їх за безцінь, але з умовою подальшого розвитку підприємства.

В цілому, думки про ефективність закону Про приватизацію держпідприємств розходяться. Глава аналітичного департаменту Dragon Capital Андрій Беспятов вважає, що продаж сотень держпідприємств дозволить знизити витрати держави на обслуговування або управління цими об’єктами, багато з яких (більшість дрібних) глибоко збиткові або взагалі не ведуть діяльності.

При цьому, виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що було би правильно починати з великої приватизації або робити паралельно і велику, і малу. Адже вони можуть принести реальні додаткові гроші до державного бюджету.

«Ну скільки ви зберете від продажу ста або тисячі очевидно недорогих об’єктів? Пару мільйонів доларів у кращому разі. І що далі? Це принципово не змінить ситуацію в країні, де ВВП становить $100 млрд, де тільки дефіцит державного бюджету $2,5 млрд. Зробити малу приватизацію – це означає показати всім, що нічого не змінилося», – додав він.



Читайте также: