Чи ефективні спецсанкції у бізнесі, – точка зору

logo


Щороку кількасот українських підприємств підпадають під санкції відповідно до статті 37 закону про зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД).

Збитки підприємств при цьому вимірюються мільйонами гривень. Держава також витрачає на «санкційні справи» значні кошти.

Закон передбачає, що санкції у вигляді штрафів, індивідуального ліцензування, або тимчасового призупинення ЗЕД можуть застосовуватися «за порушення цього або пов’язаних із ним законів України до суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб’єктів господарської діяльності». Тобто підстави для застосування санкцій за порушення дуже широкі.

Така невизначеність у застосуванні санкцій призводить до значних втрат з боку імпортерів та експортерів, як прямих – витрати на скасування санкцій, – так і не прямих – недоотриманий прибуток від здійснення зовнішньоекономічної діяльності.

Окрім того, хоча санкції щороку застосовуються до кількох сотень підприємств – до 1,5-3% суб’єктів ЗЕД, – ризик застосування санкцій погіршує умови здійснення роботи для всіх українських підприємств. Адже знижує кількість іноземних контрагентів, які потенційно хотіли б працювати з нашими компаніями.

За нашими оцінками, працівники державних органів витрачають значну кількість часу на розгляд справ, пов’язаних із санкціями.

Накази МЕРТ згідно з Реєстрами публічної інформаціїНакази МЕРТ згідно з Реєстрами публічної інформації

Як видно із графіка вище, близько половини наказів МЕРТ пов’язані із санкціями. Мабуть, написання «санкцій» займає менше часу, ніж написання складніших наказів. Наприклад, пов’язаних із регулюванням певних галузей.

Якщо складання та підписання одного наказу, пов’язаного із санкціями, потребує в середньому дві години, впродовж 2016 року на цю діяльність знадобилося 2266 год. Або, якщо припустити, що цим займався головний спеціаліст із окладом ₴ 4700, то це ₴10,6 млн. Додатково слід врахувати спеціалістів державних органів, які ініціюють застосування санкцій до підприємств.

Більшість наказів МЕРТ, пов’язаних із санкціями, стосуються або тимчасового зупинення дії, або скасування санкцій.

Накази, пов’язані із застосуванням санкцій за порушення у сфері ЗЕД, які стосувалися українських суб’єктів ЗЕДНакази, пов’язані із застосуванням санкцій за порушення у сфері ЗЕД, які стосувалися українських суб’єктів ЗЕД

Усе тому, що застосування санкцій, як правило, здійснюється на підставі одного наказу одразу до кількох компаній.

Накази, пов’язані із санкціями у сфері ЗЕД, які стосувалися нерезидентівНакази, пов’язані із санкціями у сфері ЗЕД, які стосувалися нерезидентів

Наприклад, у 2016 році застосування санкцій до більш, аніж половини підприємств стало результатом прийняття лише трьох наказів МЕРТ. А накази про тимчасове призупинення чи скасування санкцій, як правило, стосуються лише одного підприємства.

Як видно із наступного графіку, у 2016 році майже всі випадки застосування спеціальних санкцій ініціювали лише два державних органи – ДФС та СБУ. Причому, СБУ відносно частіше ініціювала тимчасове призупинення ЗЕД, аніж індивідуальне ліцензування.

Кількість українських підприємств, до яких було застосовано санкції, за видами санкцій та органами-ініціаторами, за 2016 рікКількість українських підприємств, до яких застосували санкції, за видами санкцій та органами-ініціаторами, за 2016 рік

За що ж застосовувалися санкції до українських підприємств?

У переважній більшості випадків – за перевищення 180-денного терміну повернення валютної виручки.

Розподіл випадків застосування санкцій за порушення у сфері ЗЕД за видами порушеньРозподіл випадків застосування санкцій за порушення у сфері ЗЕД за видами порушень

Ми змогли ідентифікувати лише 30 підприємств із 929, до яких застосовували санкції за контрабанду. Ще у 14 випадках застосування санкцій було пов’язано з товарами подвійного призначення.

Далі більш докладно про вагу санкцій за порушення терміну повернення валютної виручки у загальній кількості застосованих санкцій. Як видно, 93% санкцій, ініційованих ДФС і 23% – СБУ, стосуються порушень валютного законодавства. І частіше ініціюють за такі порушення застосування режиму індивідуального ліцензування, ніж тимчасового зупинення ЗЕД.

Частка підприємств, до яких спеціальні санкції застосовані за порушення термінів повернення валютної виручки, за видом санкцій та органом-ініціаторомЧастка підприємств, до яких санкції застосовували за порушення термінів повернення валютної виручки, за видом санкцій та органом-ініціатором

Яка ж «ціна питання»? За які суми порушень застосовувалися санкції?

На жаль, дані щодо сум наводяться лише для порушень термінів повернення валютної виручки. Та й то не для всіх, а для половини підприємств, до яких застосовували санкції.

З таблиці далі видно, що санкції у переважній більшості випадків застосовували за незначні порушення – до $100 тис. в еквіваленті.

Розподіл підприємств, до яких застосовано санкції за порушення термінів повернення валютної виручки, за сумою порушень (для підприємств, для яких є дані)Розподіл підприємств, до яких застосовували санкції за порушення термінів повернення валютної виручки, за сумою порушень

Ми провели невелике опитування серед підприємців і попросили їх оцінити збитки від санкцій ЗЕД. До отриманих результатів слід ставитися обережно, оскільки із 30 підприємців, які відповіли на опитування, лише 7 мали такий досвід.

Однак, це дає можливість припустити, що загальні збитки від санкцій, разом із недоотриманим прибутком, штрафами від партнерів і т.п., приблизно дорівнюють сумі порушення. Якщо взяти медіанну суму порушення – $81 тис – збитки від застосування санкцій впродовж 2016 року для підприємств склали $75,2 млн. Якщо ж узяти середню суму порушення $1,7 млн, то оцінені обсяги збитків будуть ще вищими, приблизно $1,6 млрд.

Чи є такі витрати виправданими?

Станом на 31 липня 2017 року через усунення порушень скасували санкції за 2016-й лише для 12% підприємств. А сума усунених порушень склала 5% загальної суми заборгованості.

Звісно, ми не можемо стверджувати, що всі порушення усунули внаслідок застосування санкцій. Також, оскільки ми розглядаємо лише піврічний період після останнього випадку застосування санкцій, можливо, порушення будуть усунені пізніше.

Однак, навіть наявні дані дозволяють стверджувати, що суспільні витрати та втрати від застосування та подальшого перегляду санкцій за порушення у сфері ЗЕД значно вищі від їхньої можливої користі. На розгляд справ про санкції лише МЕРТ витрачає більше 2 тис. годин на рік, або більше ₴10 млн. Навряд чи органи-ініціатори санкцій витрачають менше.

Точно оцінити прямі збитки від застосування санкцій для підприємств неможливо. Оцінки знаходяться в діапазоні від кількох десятків мільйонів до більш ніж $1,5 млрд (в еквіваленті).

Застосування санкцій не довело своєї ефективності. Натомість, це марнує значні ресурси як підприємств, так і держави та погіршує бізнес-клімат. Адже підприємства, остерігаючись «потрапити під санкції», можуть знижувати обсяги або взагалі відмовлятися від здійснення ЗЕД.

До того ж, непрозорі механізми ініціювання та прийняття рішень, пов’язаних із санкціями, є значним джерелом корупції. Отже, чинна система спеціальних санкцій гальмує відновлення економічного зростання, нищить довіру бізнесу до влади, погіршує імідж України в очах закордонних партнерів і, разом із тим, не виконує жодної корисної функції.

Відтак, ми пропонуємо позбутися неефективних та непрозорих видів санкцій за порушення у сфері ЗЕД, тобто скасувати ст. 37 Закону про ЗЕД. Натомість можна впровадити інші, більш прозорі, механізми відповідальності суб’єктів ЗЕД за порушення у цій сфері. Зокрема, варто розглянути можливість повернення кримінальної відповідальності за контрабанду.