Без зміни податково-бюджетного законодавства процес формування сімейних фермерських господарств не розпочнеться – Інститут аграрної економіки

logo


Створення сімейних фермерських господарств (СФГ) є можливим лише за умов створення сприятливого середовища для їх функціонування, зазначив завідувач відділу фінансово-кредитної та податкової політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», к.е.н. Леонід Тулуш у ході обговорення законодавчих ініціатив щодо детінізації аграрного ринку в сегменті дрібних товаровиробників, яке відбулось у Комітеті Верховної Ради України з питань бюджетної та податкової політики.На його думку, сподіватись на розвиток сімейних фермерських господарств у організаційно-правовій формі фізичних осіб-підприємців (ФОП) без удосконалення діючого податково-бюджетного законодавства не варто.З огляду на це, постає нагальна потреба в удосконаленні норм податково-бюджетного законодавства в частині регулювання діяльності високотоварних господарств населення — для забезпечення позитивних для суспільства зрушень у сфері аграрного мікробізнесу та поступового виведення його з тіні, зауважив експерт.Адже, за офіційними даними, господарства населення в Україні оперують значними обсягами площ земель сільськогосподарського призначення — майже 16 млн га. З них понад 80% становлять землі товарного призначення — надані для ведення товарного сільгоспвиробництва або особистого селянського господарства. Такі площі фактично зіставні із площами сільгоспугідь, на яких офіційно ведуть сільгоспвиробництво підприємства, підкреслив науковець.Для членів окремих господарств населення сільгоспдіяльність є основною, а частка реалізації виробленої ними продукції — досить високою. З огляду на це, виникає необхідність «узаконення» діяльності високотоварних господарств населення, для яких виробництво та продаж сільгосппродукції є основним видом економічної активності, вважає Леонід Тулуш.Адже, згідно з положеннями Закону України «Про особисте селянське господарство», діяльність відповідних економічних суб’єктів здійснюється переважно для задоволення власних потреб у харчуванні та несистематичного продажу залишків. А відповідно до норм Податкового кодексу України, доходи від продажу сільгосппродукції рослинницького походження звільняються від оподаткування лише у випадку, коли земельна ділянка не перевищує 2 га.Водночас законодавством України не врегульовано порядок оподаткування доходів у разі, якщо площа земельної ділянки перевищує визначену норму у 2 га та/або продаж агропродукції здійснюється систематично й без офіційної реєстрації суб’єктом підприємницької діяльності, зауважив експерт.З одного боку, фіскальна служба не в змозі самостійно забезпечити адміністрування відповідних податкових зобов’язань, оскільки до цього часу не прописаний механізм оподаткування суб’єктів аграрного мікробізнесу, які займаються систематичним продажем власновиробленої сільгосппродукції на відведених їм землях товарного сільгосппризначення і при цьому така діяльність для них є основною.З іншого боку, реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності є вкрай невигідною для високотоварних господарств населення — з урахуванням того, що всі наявні податкові режими є складними у застосуванні, а сплата єдиного соціального внеску є надто обтяжливою для більшості господарів.Зазначені законодавчі прогалини фактично унеможливлюють діяльність високотоварних господарств населення в рамках правового поля. А це негативно позначається як на рівні їх фінансового та соціального забезпечення, так і на дохідній базі місцевих бюджетів, зауважив Леонід Тулуш.На його думку, все вищеперераховане обумовлює низьку ефективність дії Закону України «Про внесення змін до Закону „Про фермерське господарство“ щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств (СФГ)» №1067 від 31.03.2016, яким свого часу було передбачено прогресивний крок у вигляді надання можливості заснування високотоварними господарствами населення сімейних фермерських господарств у організаційно-правовій формі фізичної особи-підприємця.Проте відсутність супутніх заходів щодо податково-бюджетного стимулювання такої трансформації обумовило відсутність зацікавленості у відповідних суб’єктів аграрного мікробізнесу здійснювати офіційну реєстрацію своєї діяльності, яка б відкрила їм шлях до ресурсів бюджетної підтримки та соціального забезпечення.В першу чергу, це стосується можливості потенційних ФОП-СФГ оподатковуватись на умовах, передбачених для сільгосппідприємств, а саме: визначати податкові зобов’язання на базі грошової оцінки наявної земельної ділянки — без використання доходу у якості об’єкта оподаткування. Це фактично усунуло б необхідність здійснення податкового контролю за діяльністю таких господарств та суттєво полегшило «життя» таким суб’єктам.Реалізація лише одного цього заходу може позитивно вплинути на формування нової групи сільгосптоваровиробників — ФОП-СФГ, які можуть скласти гідну конкуренцію вже наявним суб’єктам аграрного бізнесу на офіційних ринках окремих видів сільгосппродукції, підсумував Леонід Тулуш.

###

Національний науковий центр «Інститут аграрної економіки» заснований у 1956 році в м. Київ як науковий центр з розробки економічних основ формування і здійснення аграрної політики в Україні, актуальних проблем теорії і практики розвитку агропромислового комплексу, організації впровадження у виробництво досягнень економічної науки, здійснення координації досліджень та підготовки наукових кадрів.Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 48 Інституту надано статус національного наукового центру.Головним завданням Інституту є розробка економічних основ формування аграрної політики в Україні, проведення дослідження актуальних проблем розвитку агропромислового комплексу, організація впровадження у виробництво досягнень аграрної науки, здійснення координації досліджень та підготовка кадрів.

13.11.2017

По поводу размещения пресс-релизов обращайтесь в отдел маркетинга:e-mail: client@agroperspectiva.comтел.: +38 (044) 486-8119



Читайте также: