Банки проти аграріїв: основні проблеми співпраці

logo


На сьогодні 15% ВВП та 40% валютної виручки України приносить аграрний сектор. З них 65% робить середній бізнес, 25 — малий бізнес та 10% — агрохолдинги. Проте адекватної підтримки з боку держави галузь не отримує. То ж якою вона має бути?

голова Всеукраїнської аграрної Ради

Ми, як аграрії, не довіряємо банківському сектору, адже велика кількість банків закрилася. Крім того, такий потужний бізнес як аграрний не може отримати кредити, оскільки банки вважають це досить ризикованим капіталовкладенням. У роботі з банками виникає три проблеми: вартість кредитних ресурсів, якість застави в аграрному секторі та відсутність довгострокового фінансування.

Вартість кредитних ресурсів. За всі роки незалежності в нас була одна більш-менш нормальна підтримка, коли була компенсація кредитної ставки. Тому державі варто звернути увагу саме на цю форму підтримки агросектору, а не на дотації. Адже коли я беру кредит і вкладаю кошти, наприклад, у будівництво ферми, то я беру на себе великий ризик. Але якщо я буду знати, що держава компенсує мені відсотки по кредиту, то мені буде простіше розвиватися. Саме така підтримка нам потрібна.

Застава. Всі банки говорять, що коли буде ринок землі, тоді буде і застава. Але з огляду на ситуацію стає зрозуміло, що ринку землі найближчі кілька років не буде. Я також не підтримую позицію прем’єр-міністра, що ринок землі потрібно зробити для фізичних осіб. Адже який банк дасть гроші під купівлю землі фізичній особі? Відповідь: жодний банк. І це потрібно донести до людей, адже вони думають, що буде ринок землі для фізичних осіб і в нас буде купа інвестицій. Але потрібно зрозуміти, що ніхто не дасть нам цих грошей.

Довгострокове фінансування. Всі кажуть, що в українських реаліях воно не буде працювати. А як це працює за кордоном? За кордоном є уповноважений банк, який має державні гарантії, тому від погоджується на довгострокове фінансування. Тоді фермер зможе будуватися і ми зможемо експортувати продукцію з доданою вартістю. І тоді буде зовсім інша економіка. Можна сказати, що модель для розвитку є, потрібно тільки почати над нею працювати.

А тепер давайте розглянемо пропозицію Кабміну щодо підтримки аграріїв на 2018 рік:

 2,3 млрд грн виділяють на будівництво тваринницьких ферм. З них ми витратимо максимум 500 млн грн. Решта 1,8 млрд зависнуть.
2 млрд грн дотацій. Дотація в цій країні не працює, тому якщо агросектору і дадуть ці гроші, то вони знову зависнуть.
1 млрд грн фермерам. Хто такий фермер? В Європі фермер це той, хто працює на своїй землі. В Україні — це той, хто має статус юридичної особи, фермерське господарство. Фермери, які мають до 100 га — це чорні фермери і 30% ринку землі знаходяться у чорній оренді, де не платиться податок. Аграрії платять 3000 грн податкового навантаження на гектар, чорні фермери — 65 грн на га.
1 млрд грн на техніку. В 2017 році давали 500 млн, а вибрали лише 100 млн. Ну виберемо ми цього року 200 млн, а решта, знову ж таки, зависне.

Проекти під які потрібне фінансування. Насіннєві заводи, елеватори, молокопереробні заводи, теплиці та овочесховища. Окупність цих проектів 10 років. І якщо ми звернемось до програми підтримки на наступний рік, де 2,3 млрд грн виділяється, то за рік ніхто ферму не збудує. Це нереально, тому ці гроші ніхто не отримає. Краще їх віддати на армію, освіту або на зменшення відсотків в банку, тоді ми будемо нормально працювати.

Страхування. В нас найбільша проблема в країні, що ми страхуємо врожай, а потрібно ще звернути увагу на тваринництво. Наприклад американська модель: влада страхує ризики неврожаю та від біологічної загрози поголів’ю. А українські тваринники незахищені від африканської чуми свиней, яка зараз лютує в країні. Адже як і в США, це повинно бути державним інструментом. Комерційні банки сьогодні не можуть взяти на себе біологічні ризики і ніколи не зможуть. Але якщо буде зрозуміла державна компенсація, тоді банк зможе взяти на себе і такий вид страхування.