Антрацит від Трампа – місія нездійсненна?

logo


Петро Порошенко і Дональд трамп

Петро Порошенко і Дональд трамп

Агресія РФ та окупація частини Донбасу спровокували в Україні дефіцит антрациту. На сьогодні п’ять великих ТЕС, розташованих на підконтрольній Україні території, залежать саме від цього сорту вугілля. Однак виробництво антрациту в нашій державі сконцентроване в тих районах, які на сьогодні захоплені.

За підрахунками, 2017 року Україна має імпортувати 4,2 млн т цього сорту вугілля для повного забезпечення потреб. В умовах, коли імпорт антрациту з РФ чи закупка в підконтрольних їй окупованих територій унеможливлюється урядом, значення набуває постачання з третіх країн.

Тому заява Петра Порошенка після візиту до США про те, що Україна планує імпортувати щонайменше 2 млн т американського вугілля зі штату Пенсільванія, на перший погляд, видається стратегічним кроком, який дозволить убити одразу двох зайців. Із одного боку, забезпечить ледь не 50% усіх потреб імпорту антрациту. З другого — дозволить реалізувати стратегію економічного зацікавлення в Україні нинішньої адміністрації. Оскільки для 45-го президента США відродження вугільної промисловості країни є одним із головних пріоритетів.  Окрім того, у листопаді 2016 року нинішній керівник Білого дому переміг у штаті Пенсільванія, набравши 48,18% голосів проти 47,46% у Гілларі Клінтон.  Закупівля Україною вугілля із цього штату змогла б збільшити зайнятість у вуглевидобувних округах, які проголосували за нинішнього президента США, а отже ще більше посилити його позиції там. Дональд Трамп наприкінці червня 2017 року заявив, що Україна чітко задекларувала потребу в мільйонах тонн вугілля. Про це американський президент сказав на заході в міністерстві енергетики США, де були присутні керівники найбільших енергетичних компаній країни.

Та чи скоро Україна отримає американський антрацит?

Вугільна промисловість США – місце і роль антрациту

США неформально називають «Саудівською Аравією у сфері вугілля». Це пов’язано зі значними запасами і виробництвом цього палива. 2015 року, за даними профільного урядового відомства US Energy Information Administration (EIA), у країні було видобуто 895 млн коротких тонн (коротка тонна — 907 кг) вугілля (із них у США спожито 797 млн т), а 2016 року, за попередніми оцінками, — 727 млн коротких тонн. Експорт вугілляіз США  2016-го склав 60,3 млн коротких тонн – 41 млн т металургійного вугілля (кокс, антрацит) і 20,3 млн т так званого парового вугілля (steam coal), до якого відноситься вугілля сорту між бітумним вугіллям і антрацитом. 

Читайте також

Порошенко перебуває у Грузії з першим офіційним візитом

Порошенко в Тбілісі зустрінеться з президентом і прем’єром Грузії Сьогодні, 10:07

 Антрацит від Трампа – місія нездійсненна?

ЗМІ: Стенограма доповіді представника АМКУ спростовує заяву «Остхем» Сьогодні, 09:42

Надзвичайний і Повноважний Посол України у Канаді Андрій Шевченко

Шевченко: У 2016 році менше чотирьох тисяч українців отримали довгострокові візи на проживання в Канаді Сьогодні, 07:59

Американці вперше у світі випробували активну лазерну зброю

Американці вперше у світі випробували активну лазерну зброю Сьогодні, 07:48

Однак не зважаючи на такі вражаючі показники виробництво антрациту у США посідає доволі скромне місце. 2015 року, відповідно до даних того ж US Energy Information Administration (EIA), у США було видобуто 1,953 млн т антрациту – або 0,22% усього видобутого в країні вугілля протягом року! Поклади і видобування цього сорту вугілля сконцентровані в шести округах штату Пенсільванія: Лаккаванна, Люцерн, Колумбія, Карбон, Шуілкілл і Нортумберленд. На сьогодні до видобування цього сорту вугілля залучено 1005 осіб. – усього в галузі на 2015 рік працювали 65,9 тис. осіб.

Цікаво і те, що з усього обсягу видобутого 2015 року антрациту в самих США було продано 1,676 млн т. Антрацит використовується як в металургійній галузі, так і для обігріву індивідуальних будинків. Популярність його визначається високим вмістом вуглецю і мінімальним вмістом домішок, що робить його більш оптимальним також і з точки зору екологічних стандартів. Водночас 2015 року за кордон було вивезено вражаюче мізерні 40 тис. т антрациту! Тому на сьогодні мови не може йти про 2 млн т імпорту американського антрациту до України – експортувати, по суті, немає чого і в найближчій перспективі ситуація не змінитися.

Як уже правильно звернули увагу в Україні низка коментаторів, для того, щоб забезпечити власні потреби через імпорт цього сорту вугілля із США необхідне підписання довгострокових контрактів. Оскільки саме таким чином компанії, такі як Atlantic Carbon Group Plc чи Xcoal Energy & Resources, які видобувають в США антрацит, отримають гарантії що їхні інвестиції дадуть відповідний прибуток. Запаси антрациту у штаті Пенсільванія, за різними підрахунками, становлять від 4 до 6 млрд коротких тонн. Однак для початку їх освоєння компаніям потрібні відповідні гарантії. А для адаптації до потреб України і певний час.

Чому треба купувати дорожче?

Іще одним фактором, що може стати на заваді появі американського антрациту в Україні є його вартість. У 2015 році середня ціна цього вугілля за одну коротку тонну в США становила $97,91. Для порівняння, антрацит із Південної Африки у квітні 2017 року коштував 67,5 долара за тонну.  У 2014 році Україна через трейдерську компанію купувала антрацит із ПАР по $86. Ціна робить південноафриканське вугілля більш привабливим для України.

Тим часом в Україні набирає обертів процес переходу від антрациту до вугілля газової групи. У червні 2017 року було запущено другий блок Зміївської ТЕС, який тепер працює на газовому вугіллі. Паралельно тривають роботи на п’ятому блоці, який мають запустити у вересні 2017 року. Після цього планують почати переобладнання першого та шостого блоків Зміївської ТЕС. Так само у квітні 2017 року міністр енергетики України Ігор Насалик заявив про намір через три-чотири місяці перевести четвертий блок Трипільської ТЕС на газове вугілля. По суті, Україна переходитиме до світової практики, коли електрогенерація базується саме на менш калорійному газовому вугіллі.

На сьогодні набагато краща ситуація також із запасами антрацитного вугілля, ніж минулого року в цей самий період. Запаси цього сорту вугілля становлять 660 тис. т – у червні 2016-го цей показник складав лише 480 тис. т. Загальні ж запаси вугілля, за словами міністра енергетики становлять 2,8 млн т – 2,2 млн т вугілля газової групи і вже загадані 0,6 млн т антрациту. Окрім того, усі компанії мають контракти на постачання вугілля, а тому проблем із запасами не повинно бути.

Цікаво, що за словами Ігоря Насалика, лише державна компанія Центренерго має певне відставання на сьогодні зі створення запасів антрациту. Цю прогалину, як заявив міністр, мають покрити постачанням із США. Яким чином це планується здійснити — питання, адже масштабні постачання американського антрациту в Україну малоймовірні в найближчій перспективі. При цьому навіть за найкращого сценарію поступового переходу на газове вугілля потреби в антрациті в найближчому майбутньому збережуться. Як наслідок — контракти на постачання американського антрациту за готовності платити більшу ціну були б гарним перехідним рішенням. Однак врешті важко не погодитися з тезою, що ставка має бути зроблена на повний перехід  ТЕС на газове вугілля – лише так Україна може посилити свої позиції у сфері енергетики.

В той самий час чи не найбільше в початку постачання американського антрациту до України зацікавлений Дональд Трамп. Його позиції у штаті Пенсільванія, як показали вибори 2016 року, не є особливо міцними – відрив від Гілларі Клінтон був мінімальний. А тому 2020-го його шанси в цьому штаті будуть залежати значною мірою від того, наскільки успішно він мобілізує саме графства штату, де видобувають вугілля. Інвестиції в розширення видобування антрациту могли б сприяти загальному пожвавленню економічної активності в Пенсільванії. За підрахунками, безпосередні інвестиції створюють мультиплікаційний ефект, який збільшує в два-три рази позитивний ефект інвестицій на економіку. Із другого боку, згадані  вище компанії, які видобувають антрацит у США, мають стабільні обсяги видобування і налагоджені контракти щодо збуту всередині країни. Отримання ще одного прогнозованого покупця, який би подвоїв щонайменше виробництво цього сорту вугілля, звичайно було б цікавим для Atlantic Carbon Group Plc чи Xcoal Energy & Resources. Однак ця зацікавленість не настільки критична. Тому не варто очікувати занадто великого лобізму з боку цих компанії щодо спрощення жорстких вимог із боку американського законодавства, яким має відповідати контрагент.